«І, повні чар, пісні, пісні, пісні…» – так у далекому 1985 році, сумуючи за другом, написав у своєму вірші поет-пісенник Дмитро Луценко. Ці пісні, сповнені щирості та ніжності, мають усе, чим жила проста та добра людина – композитор, класик української пісні єврейського походження, народний артист України та лауреат Шевченківської премії Ігор Наумович Шамо. Вшановуючи пам’ять Майстра та відзначаючи 90-річчя від дня його народження 26 лютого 2015 року в бібліотеці ім. Ошера Шварцмана відбувся вечір-концерт за участі друзів і шанувальників його таланту.
Проникливо-емоційний тон задали вечору заслужені артистки України тріо «Козачка», заспівавши композиції, які багато хто вже вважає українськими народними: «Ой, вербиченько», «Три поради».
Ліричного настрою учасникам зустрічі додавали чудові українські пейзажі і натюрморти, що прикрашали гостинну залу бібліотеки. Виставку живопису «Квітуча Україна» підготували дві відомі київські художниці – мати і донька, Тетяна Красна і Марина Ольхова.
Однією із сторінок багатогранної творчості Ігоря Шамо стала музика до кінофільмів. Ведуча, заслужений діяч мистецтв України Алла Мігай зробила лише невеличкий екскурс у його музичну фільмографію: «Максимко», «Командир корабля», «Матрос Чижик», «Мальва», «Їх знали тільки в обличчя», «Від Бугу до Вісли»… Відома багатьом поколінням «Товарищ песня» з к/ф «Як гартувалась сталь» прозвучала у виконанні народного артиста України Олександр Василенко. Олександр Миколайович наголосив на тому, що пісня ця не має меж часу і дуже актуальна сьогодні.
Про свої зустрічі з Ігорем Наумовичем згадував народний артист України та СРСР Анатолій Мокренко. До речі, Анатолій Юрійович провів цікаву паралель між Ісааком Дунаєвським і Ігорем Шамо. Обидва композитори народилися в Україні, і їх творчість увібрала в себе неповторного колориту українського мелосу. Одну із знакових пісень Шамо «Пісню про Україну», першим виконавцем якої є саме Анатолій Мокренко, з благословення метра сцени заспівав молодий артист, лауреат міжнародних та всеукраїнських конкурсів і фестивалів Павло Зубов.
До спогадів про Майстра долучилася і народна артистка України, солістка Національної опери Людмила Семененко, та виконала ще дві його пісні: «Под березой» та «Не шуми, калинонько». Не залишилась осторонь творчості Шамо і ведуча: у супроводі гітари (Володимир Вакуленко) від Алли Мігай ми почули «Тачанку» (з к/ф «Тачанка з півдня»).
Про цікаві історії з життя композитора розповідали музикознавець Ігор Лапинський і журналіст Дмитро Червинський. Багато згадували і про творчий тандем Ігоря Шамо і Дмитра Луценка. Пісню «Осіннє золото», народжену цією дружбою, зворушливо виконала українська поетка і співачка Ольга Угнівенко.
Та серед усіх пісень Ігоря Шамо є одна, що найбільш дорога саме киянам, адже саме її у листопаді минулого року затвердили гімном столиці України. Виконання «Києве мій» стало кульмінацією вечора. Цей неперевершений твір разом з трьома народними артистами – Олександром Василенком, Людмилою Семененко і Анатолієм Мокренко – заспівав увесь зал.