27 січня на проспекті Перемоги, що у Шевченківському районі столиці, Президент України Володимир Зеленський урочисто відкрив нову інсталяцію «Погляд у минуле» до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту. ФОТОЗВІТ
У церемонії презентації арт-об'єкту також взяв участь голова Шевченківської райдержадміністрації Олег Гаряга.
Інсталяція «Погляду у минуле» від Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» відкрито за сприяння Київської міської державної адміністрації та Шевченківської райдержадміністрації.
Інсталяцію складають два кам'яних валуни природної обробки, між каменів лежить дерево. В кам'яні стели вмонтовані монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа-пропагандиста Йоганнеса Геле, зробленими ним наприкінці вересня-на початку жовтня 1941 року в окупованому Києві. На проспекті Перемоги сфотографовані тіла двох чоловіків, повз які проходить натовп. Дослідники Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» точно визначили місця, де були зроблені ці знімки. Саме на цих місцях, де стояв фотограф на момент зйомки, були встановлені кам'яні валуни з фотографіями.
Авторка проєкту – художниця та архітекторка Анна Камишан. Працювала у центрі сучасного мистецтва Ротор в Граці (Австрія), була кураторкою ряду художніх і архітектурних проєктів, в тому числі, виставкового проєкту Міланського Трієнале. Закінчила художній коледж ім. Івана Труша у Львові, архітектурний університет в Харкові, вивчала філософію і соціальну теорію в Манчестерському університеті. Випускниця міждисциплінарного Інституту медіа, архітектури і дизайну «Стрілка». У Меморіальному центрі Голокосту «Бабин Яр» разом з командою займається глибинним дослідженням території Бабиного Яру і проєктами з її розвитку. Анна – директорка департаменту концептуальних розробок і дослідницьких проєктів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр».
«Заглядаючи у монокуляр, глядач ніби заглядає в об'єктив фотокамери і бачить те, що бачив перед собою фотограф у той самий момент. Він бачить тіла двох чоловіків, які лежать на проспекті, і натовп, який йде повз. Це погляд у минуле через лінзу фотокамери. Якщо говорити про дерево, то в єврейській традиції древо зі зламаними гілками є символом смерті. Часто на єврейських цвинтарях ставлять мацеви у вигляді зрубаних дерев. В даному випадку для інсталяції ми використовували верхню частину дерева, позбавлену коренів. Це сухостійний дуб, який уособлює життя, що було обрубане смертю, – розповідає авторка проєкту, художниця і архітекторка Анна Камишан. – Мета цієї інсталяції – посеред жвавої вулиці хоча б на мить зупинити людину, яка постійно поспішає у своїх справах, дати їй можливість зазирнути у минуле і відчути цінність сьогодення».
Дерево, яке є частиною інсталяції, пройшло термічну обробку, що робить його стійким до впливу навколишнього середовища та вогнестійким. До цього в Україні не використовували технологію термообробки в печах для дерев такого великого розміру. Валуни привезли із Лезниківського кар'єру. Після видобутку вони не піддавалися ніякій додатковій обробці. Це символізує намір не інтерпретувати події минулого, але дати можливість глядачеві побачити їх такими, якими вони були.